Відповідно до державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти технологічний компонент освітньої галузі «Технології» має прикладну спрямованість. Трудове навчання у 5-9 класах базується на практичній діяльності учнів.
Підбираючи об'єкти праці, вчитель має враховувати не тільки вікові та індивідуальні особливості учнів, їхні знання та практичні уміння, відповідність технологічного процесу виготовлення виробу змістові навчального матеріалу, суспільну та особистісну значущість виробів, спрямованість на оволодіння узагальненими способами діяльності, на формування умінь планування та самоконтролю, але й можливості включення учнів до ситуацій реальної самостійності, реалізації ситуацій вільного вибору шляхом розв'язання проблемних завдань.
Залучення учнів до ситуацій вільного вибору викликає певну емоційну реакцію і в той же час стимулює їх до прояву своєї індивідуальності, аналізу та синтезу набутих знань, умінь; збагачує досвід прийняття самостійного рішення; формує навички самооцінки і є умовою підготовки школярів до включення у проектно-технологічну діяльність. Усю вагомість ситуацій вільного вибору у процесі трудового навчання можна передати словами В. О. Сухомлинського, який зауважував, що величезне виховне значення фізичної виховної праці полягає в тому, що зусилля розуму — думка, творчість, винахідництво — знаходиться у ньому на першому місці, а зусилля рук мають якби підлеглий характер.
Навчальна програма містить обов'язкову для вивчення та варіативну складові.
Обов'язкова для вивчення складова обирається школою із запропонованих блоків залежно від умов поділу на групи хлопців і дівчат, кадрового забезпечення та інтересів учнів.
 

5 клас

Блок 1. Технологія виготовлення виробів із фанери та ДВП

Блок 2. Технологія виготовлення виробів з аплікацією

6 клас

Блок 1. Технологія виготовлення виробів із тонколистового металу та дроту

Блок 2. Технологія виготовлення вишитих виробів

7 клас

Блок 1. Технологія виготовлення виробів із деревини

Блок 2. Технологія виготовлення виробів в’язаних гачком

8 клас

Блок 1. Технологія виготовлення виробів із сортового прокату та листового металу

Блок 2. Технологія виготовлення швейних виробів

Блок 3. Технологія виготовлення виробів інтер’єрного призначення

9 клас

Блок 1. Технологія виготовлення комплексного виробу

Блок 2. Технологія виготовлення виробів, в’язаних спицями

Блок 3. Технологія використання та ремонту побутових електроприладів

  Розділи кожного блоку обов'язкової для вивчення складової:

  • Основи матеріалознавства.
  • Технологія виготовлення виробів.
  • Основи техніки, технологій і проектування.
  • Технологія побутової діяльності.

Під час вивчення розділу «Основи матеріалознавства» учні знайомляться із властивостями матеріалів, що будуть використовуватися у процесі виготовлення виробу. Розділ «Технологія виготовлення виробів» є основним у кожному блоці. Під час його вивчення учні ознайомлюються з послідовністю виготовлення виробу, операціями, інструментами, пристосуваннями.

Основною організаційною формою трудового навчання є урок.

Урок – форма організації навчання, за якою навчальні заняття проводяться учителем з групою учнів постійного складу, одного віку і рівня підготовки протягом певного часу і відповідно до розкладу.

У сучасній дидактиці існують різні класифікації уроків залежно від узятих за основу ознак.

  • 1. За провідними способами проведення виділяють: урок - конкурс, урок - драматизація, урок - гра, урок - екскурсія, урок - презентація проекту (порт фоліо) тощо.
  • 2. За загально дидактичною метою: урок засвоєння нових знань; урок формування умінь і навичок; урок комплексного застосування знань, умінь і навичок; урок перевірки, оцінювання й корекції знань, умінь та навичок.

Якщо урок має декілька рівнозначних дидактичних цілей, то його називають комбінованим. Кожен тип уроку має свою структуру, яка визначає етапи уроку, їхню послідовність та взаємозв'язок. Крім нечисленних винятків, на кожному уроці трудового навчання має бути практична робота. Її зміст визначається вчителем самостійно залежно від теми уроку та виду робіт, що виконуватимуться під час уроку. Засвоєння теоретичного матеріалу доцільно проводити під час практичних робіт, не витрачаючи на це окремого навчального часу. До структури уроків трудового навчання, на яких планується практична робота, включаються інструктажі. За часом проведення на уроці інструктажі бувають: вступні; поточні; заключні, а за кількістю охоплених учнів: індивідуальні; групові; фронтальні.

Дидактичні вимоги до інструктажів:

  • повнота інструктування (на перших етапах повне інструктування забезпечує швидке і правильне виконання завдання з найменшою кількістю помилок, але на наступних – може стати гальмом у розвитку самостійності як інтегруючої якості особистості учня. Цінність неповного інструктування полягає у тому, що вчить учнів думати, самостійно приймати рішення, організовувати свою діяльність. Але, якщо не врахувати досвід учнів, проводячи неповне інструктування, то це може привести до ускладнень і дезорганізації. Учні втрачають віру у свої сили, розвивається негативне ставлення до трудового навчання);
  • різноманітність форм;
  • запланований рівень обґрунтованості (обґрунтованість інструктування впливає на розвиток загального уміння учнів діяти свідомо);
  • розчленування інструктажу на етапи роботи (вирішуючи це питання, слід виходити з можливостей учнів, які визначаються їхніми віковими особливостями, рівнем підготовки та специфікою технологічного процесу виконання трудових операцій);
  • визначення в інструктажі ознак, за якими учень має контролювати свою діяльність.

Проводячи інструктажі, учитель використовує показ трудових дій. Загальноприйнятими вимогами до показу трудової дії є те, що він має бути еталонним; має супроводжуватися словесним поясненням; показ трудової дії має бути добре видним усім учням; необхідно враховувати психо - фізіологічні основи засвоєння трудових дій (спочатку демонстрація дії у робочому темпі, потім у сповільненому і – знову в робочому). Під час роботи у навчальній майстерні на кожному уроці треба звертати увагу на дотримання учнями правил безпечної роботи, виробничої санітарії й особистої гігієни, навчати їх тільки безпечних прийомів роботи, ознайомлювати із заходами попередження травматизму. Результативність уроку трудового навчання значною мірою залежить від того, як урок спланований. Перед написанням плану-конспекту уроку трудового навчання необхідно провести підготовчу роботу:

  • - визначити місце теми уроку у програмі. Зробити це найдоцільніше за допомогою календарно-тематичного плану, у таблиці 1.1. подана його орієнтовна структура;
  • - визначити зміст навчального матеріалу, який необхідно повідомити учням на уроці, державні вимоги щодо рівня їхньої загальноосвітньої підготовки;
  • - визначити мету, основні завдання уроку;
  • - визначити структуру уроку і продумати методику проведення окремих його етапів;
  • - розробити зміст нового матеріалу, наголосивши на нових термінах, поняттях, виділивши нові трудові дії і прийоми їх виконання;
  • - визначити методи пояснення нового матеріалу;
  • - обрати об'єкт, який будуть виготовляти учні;
  • - розробити технологію його виготовлення;
  • - виготовити об'єкт праці;
  • - розподілити час за етапами уроку;
  • - дібрати до уроку дидактичні засоби навчання.

Таблиця 1.1.   Календарно-тематичний план уроків трудового навчання у _____ класі

№ п/п

Тема

уроку

Тип

уроку

Триєдина

мета

Міжпредметні зв'зки

Об'єкт праці

Матеріали, їх асортимент, кількість на один об'єкт

Обладнання, пристосування, інструменти

Наочні посібники і креслярсько-графічна документація

Календарний термін проведення уроку

Примітка

  

                   

 

 

 

 

 

Загальна орієнтовна схема комбінованого уроку трудового навчання

Тема (тема має відповідати темі, визначеній учителем у календарно-тематичному плані).

Мета (плануючи урок трудового навчання, варто звернути особливу увагу на формулювання мети уроку, адже мета – це передбачуваний результат):
 
  • - навчальна (навчальна мета має перш за все стосуватися учнів (забезпечення, засвоєння учнями понять ... , формування умінь і навичок ..., продовження формування ..., узагальнення, закріплення тощо);
  •  - виховна (виховувати працелюбність, культуру праці, бережливість, пробуджувати бажання працювати, заохочувати до праці, закріплювати прагнення до роботи, викликати бажання наслідувати тощо);
  • - розвивальна (розвивати у школярів уміння аналізувати, робити висновки, здійснювати самоконтроль, творчу і пізнавальну активність, загальні й спеціальні здібності, мислення, сприяти розвитку в учнів таких особистих якостей: пам'яті, уваги, уяви; сприяти розвитку таких фізичних і фізіологічних якостей: координації і точності рухів рук, окоміру, зорової та слухової реакції тощо).
Завдання (мета уроку конкретизується завданнями: встановити..., засвоїти..., визначити..., розробити... тощо).
Об'єкт праці (зміст практичної роботи).
Дидактичні засоби (таблиці, плакати, література, презентації тощо).
Матеріально-технічне забезпечення (обладнання, інструменти, матеріали).
Трудові дії, прийоми та операції.
Тип уроку.
План уроку
І. Організаційна частина.
Вхід учнів у майстерню.
Перевірка присутності учнів.
Перевірка підготовленості учнів до уроку.
Призначення чергових.
Може бути організація робочих місць.

ІІ. Повторення раніше вивченого матеріалу. Актуалізація опорних знань.
Критерії оцінки знань і вмінь учнів із попередньої теми.
Форми, методи і прийоми перевірки знань і вмінь.
Аналіз домашнього завдання чи самостійної роботи, виконаної на попередньому уроці.
Зміст контрольних питань до учнів (необхідно вказати передбачувану відповідь на них, прізвища учнів, яких планується опитати).

ІІІ. Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчально - трудової діяльності учнів.

IV. Мотивація навчально-трудової діяльності.
(Шляхи мотивації — виставка виробів, елементи ігор, прислів'я, ребуси тощо).

V. Вивчення нового матеріалу.
(Техніко-технологічні відомості з розкриттям їхньої суті, виділенням основного, а також матеріалу, який даватимуть під запис, указати методи, методичні прийоми).

VI. Закріплення нового матеріалу.
(Запитання, завдання і їхній зміст та шляхи розв'язання, указати методи, методичні прийоми).

VII. Практична частина уроку:

Вступний інструктаж
  1. Повідомлення назви, мети і завдань практичної роботи.
  2. Показ та загальний аналіз зразків виробів, які будуть виготовляти учні.
  3. Ознайомлення з технічною і технологічною документацією.
  4. Пояснення і показ прийомів та способів виконання нових операцій, трудових дій.
  5. Перевірка правильності засвоєння практичних прийомів і способів (виконання нових операцій одним - двома учнями).
  6. Пояснення і показ методів самоконтролю, правильності виконання операцій, прийомів, якості роботи.
  7. Попередження про причини браку і можливі помилки в роботі.
  8. Повідомлення про норми часу і норми виробітку.
  9. Повідомлення вказівок щодо підготовки до роботи, організації робочого місця, дотримання правил техніки безпеки.
  10. Пояснення критеріїв оцінювання об'єктів практичної роботи, оголошення завдань до практичної роботи і розподіл учнів за робочими місцями.

Практична робота учнів
Указати форми організації праці, обираючи конкретні форми необхідно враховувати, як вони сприяють формуванню трудових умінь і навичок, яка з них дозволяє сформувати більш точне уявлення про сучасне виробництво тощо.

Фронтально-групова форма організації праці учнів
Учні виконують однакове за змістом завдання. Учитель має можливість одночасно керувати усією групою, проводити групове інструктування.

Бригадна (ланкова) форма організації праці учнів
Передбачає поділ учнів на ланки, які виконують різні за характером і виробничим завданням роботи. Організація роботи може бути з розподілом праці у бригаді (кожен член бригади виконує певну частину бригадного завдання), або без розподілу праці. Учитель має бути готовим до окремого інструктування кожної бригади в усній чи у письмовій формі.

Індивідуальна форма організації праці учнів
Характеризується тим, що учні виконують різні за змістом і метою завдання. Це дозволяє найповніше використати на практиці принцип індивідуального підходу. Учитель має бути готовим до інструктування кожного учня, також необхідно передбачити особливості організації робочого місця для кожного учня.
 
Поточний інструктаж учителя
Указати форми його проведення, розкрити зміст цільових обходів робочих місць учнів:
  • - 1-ий обхід: перевірка правильності організації робочого місця до початку роботи;
  • - 2-ий обхід: перевірка правильності виконання трудових дій;
  • - 3-ій обхід: перевірка правильності проведення самоконтролю;
  • - 4-ий обхід: перевірка правильності дотримання технологічних умов тощо;
У процесі практичної роботи вчителем має здійснюватися постійний контроль виконання учнями правил безпеки праці та санітарно - гігієнічних вимог.

Заключний інструктаж
  • - Підведення підсумків практичної роботи.
  • - Обґрунтоване оцінювання результатів практичної роботи.
  • - Відзначення кращих робіт і їх демонстрація.
  • - Аналіз найхарактерніших помилок і недоліків у практичній роботі.

VII. Підведення підсумків уроку
- Аналіз навчальної діяльності учнів на уроці.
- Визначення рівня навчальних досягнень учнів.
- Рефлексія (що учні дізналися нового на уроці, як отримані знання й уміння можна використати у житті тощо).

VIII. Домашнє завдання

IX. Прибирання робочих місць і приміщення майстерні

ЧИННИКИ АКТИВІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Активізують навчальну діяльність учнів інтегровані уроки, міжпредметні уроки, уроки - ділові ігри, уроки - прес - конференції, уроки змагання та ін.

Уроки - ділові ігри
Дослідження показують, що під час словесного викладення навчального матеріалу засвоюється не більше, ніж 20 % інформації, під час використання ділової гри – 90 %. У світі використовується близько 2000 ділових ігор. За змістом ділові ігри бувають імітаційні, тобто, коли відбувається імітація діяльності певної організації; операційні, коли моделюється будь-який процес; рольові, за яких відбувається відпрацювання тактики поведінки, дій, виконання функцій конкретних фахівців та ін.

Основні етапи ділової гри
Етап підготовки. Метою цього етапу є не тільки розробка плану, змісту, матеріального забезпечення гри, але й проведення організаційної частини, на якій визначаються учасники гри, інформуються умови, роздаються документи, проводяться консультації тощо.
Етап проведення гри. Самостійна індивідуальна чи групова робота над завданням. Робота експертів, захист проектів, дискусії та ін.
Етап аналізу та підведення підсумків. Висновки, узагальнення, рекомендації. Підведення підсумків повинно базуватись на критеріях оцінки гри, з якими учасники мають бути ознайомлені до початку гри. У критеріях доцільно зазначити види робіт, вимоги до їхнього виконання, кількість балів за кожен вид робіт. Такий підхід дозволяє об'єктивно і комплексно характеризувати не тільки роботу окремих груп, але й реальний внесок кожного учасника у досягнення загальної мети. Важливою на цьому етапі є рефлексія: учні висловлюють свою думку щодо того, що нового вони запозичили, пропозиції, що повинні бути враховані з метою удосконалення гри.

Тематика гри на уроках трудового навчання може бути найрізноманітнішою, але зумовлюватися змістом навчального матеріалу, визначеного програмою.
Інтегровані уроки
Характерною ознакою цих уроків є виклад матеріалу кількох тем блоками з метою розгляду об'єктів, явищ у єдності.
Міжпредметні уроки
Міжпредметні уроки дають змогу найбільш узагальнено викласти споріднений матеріал кількох предметів.
Розглянута структура комбінованого уроку, інші види уроків можуть бути використані у педагогічній практиці, але слід пам'ятати, що урок – це творчість. І не тільки викладача, але й учнів. Адже без активності учнів не може бути ефективного уроку, а для цього необхідне мотиваційне забезпечення кожного етапу уроку.
       
Ганна Ігнатенко, навчально-методичний посібник "Трудове навчання у 5-9 класах - обов'язковий блок: основи матеріалознавства, технологія виготовлення виробів. Блок 1, 2, 3"