Читаємо байки. Український байкар Леонід Глібов. Байка «Коник-стрибунець» ФОРМУВАННЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ.
ДОДАТОК
 
Мета: ознайомити учнів із жанром байки, з життям і творчістю байкаря Леоніда Глібова; удосконалювати навички виразного читання; збагатити знання про комах; учити аналізувати зміст байки, оцінювати вчинки головних героїв, виявляти мотиви їх поведінки, визначати повчальний висновок; збагачувати словниковий запас; розвивати способи і види читання байки; формувати логічне та образне мислення, аналітичні та творчі здібності, літературну і читацьку компетентність учнів; виховувати інтерес до читання байок, позитивні риси характеру, працелюбність, цілеспрямованість.

Обладнання: портрети Л. Глібова та інших байкарів; предметні малюнки коника, мурахи, ворона; ілюстрації до байок; виставка книг письменника; презентація до уроку, мультимедійний проектор.

Принципи навчання: науковості, доступності, свідомості, активності, наочності, систематичності та послідовності, міцності, єдності навчання-і виховання, відповідність навчання до вікових та індивідуальних властивостей.

Методи організації та здійснення навчальної діяльності:

? за джерелом передавання та сприйняття навчальної діяльності: словесні (розповідь, бесіда, пояснення, робота з книгою та ін.);
? наочні (ілюстрації, малюнки, посібники, ТЗН та ін.);
? практичні (виконання завдань; робота із анаграмами, зашифруванням, колограмами; написання характеристики героїв);
? за логікою передавання та сприйняття навчальної інформації: індуктивні, дедуктивні, аналітичні, синтетичні;
? за ступенем самостійності: репродуктивні, продуктивні, частково-пошукові, дослідницькі.

Методи стимулювання та мотивації інтересу до учіння: літературні ігри; створення ситуацій емоційно-етичних переживань, зацікавленості, зв'язку із життям, пізнавальної новизни.

Методи роботи учнів: виконавський, пошуковий, творчий. Методи виявлення знань учнів: усний, письмовий.

Форми організації навчального процесу: індивідуальна, парна, групова, фронтальна, колективна.

Інтерактивні технології: робота в парі, робота в малих групах.
 
Формування компетентностей: соціальної (власна активність, розв'язання проблем); полікультурної (виховання загальнолюдських цінностей, оцінювання творів літератури); комунікативної (відповіді на запитання, розвиток культури мовлення); продуктивної творчої діяльності тощо.

Прийоми формування критичного мислення: «Мозковий штурм», «Інтерв'ю», «Прогнозування», «Сенкан», «Ґронування».

Форма проведення: літературне дослідження.

Хід заняття

І. Організаційний момент. Привітання

ІІ. Читання девізу уроку
 
Мудрим ніхто не вродився,
А навчився.
 
1. Читання девізу вчителем

2. «Мозковий штурм»

- До якого жанру літератури належить ця фраза? (Прислів'я)
- Що таке прислів'я? (Прислів'я — це влучний народний вислів повчального характеру. Він ніби адресований комусь.)
- Навіщо нам вивчати прислів'я? (Прислів'я робить нас мудрішими.)
- Проаналізуймо народну мудрість, продовживши прислів'я.

? Людей питай, а... (свій розум май).
? Пташку пізнають по пір'ю, а... (людину — по розуму).

- А ще у народі кажуть: «Кожен день життя додає часточку мудрості».

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

1. Шифрограма-колограма

- Сьогодні ми ознайомимося з новим жанром літератури, що допоможе нам стати мудрішими. Його назву ви дізнаєтеся, розшифрувавши колограму.

Ключ: читати за рухом годинникової стрілки через літеру, починаючи з виділеної. (Байка)

15.03.2015-1-1ббб
2. Афоризми про байку

Правда в байці — як світло в кімнаті.
Хоч розповідь коротка й жартівлива,
Мета її ясна й правдива.
 
IV. Повідомлення теми і мети уроку

- Сьогодні ми ознайомимося із жанром байки, розкриємо її таємниці, також прочитаємо та проаналізуємо, творчо попрацюємо із віршованою та прозовою байкою. Оцінюючи вчинки головних героїв, навчимося робити більше корисного у своєму житті, а найголовніше — станемо мудрішими.

V. Літературна скарбничка

1. Зачитування за літературним словником

- Звернімося за мудрістю до «Літературного словника» і дізнаємося більше про цей новий жанр літератури.

Зачитування тлумачення понять «байка» та «байкар» за словником.

1) Байка — невеликий, віршований або прозовий твір з повчальним змістом, у якому в алегоричній формі через образи тварин, птахів, риб, комах, рослин і речей зображено людські вчинки, характери, недоліки.

- У якому жанрі літератури головними героями також можуть бути рослини, тварини і неживі предмети? (Казка)

2) Байці властива алегоричність — наділення тварин, рослин, предметів і явищ рисами людського характеру.

а) Наприклад, поняття «працьовитість» передають в образі бджоли, «упертість» — в образі осла, «непосидючість» — мавпи.

б) Асоціації.

- З якими рисами людського характеру асоціюєте слова: сова, лисиця, вовк та заєць? (Поняття «мудрість» втілено в образі Сови; «хитрість» — в образі Лисиці; «злість», «хижість», «сміливість» — в образі Вовка; «боягузтво», «доброта» — в образі Зайця.)
 
15.03.2015-1-2ббб

3) Байка має мораль — повчальний висновок, яким вона або розпочинається, або закінчується.

- Де міститься мораль у байці? (На початку або в кінці)

4) Байка містить дві частини: розповідну і повчальну (мораль).

- Як називають першу частину байки? А другу?

5) Байкар — автор байок.

- Хто такий байкар? (Автор байок)

2. Робота над статтею «Байка»

- Що нам скаже мудра книга про байку?

1) Читання учнями «ланцюжком» інформації про байку.

Байка — один із найдавніших творів словесного мистецтва. Ще в давнину в Греції байки складав раб, якого звали Езоп. Він не міг висловлювати свої думки, адже це було небезпечно для нього, і тому вдавався до розповіді, сповненої натяків і недомовок.

Згодом байка стала відомою у всьому світі. За її допомогою люди намагалися дати відповідь на запитання, як слід поводитися в цьому великому і складному світі.

Байка часто закінчується коротким висловом, у якому розкрито основну думку, тобто мораль байки.

2) Перевірка сприймання.

- Хто першим почав складати байки? (Езоп)
- Ким він був? (Рабом)
- Чому він не міг висловлювати свої думки? (Його могли стратити.)
- Таке замасковане висловлення думок за допомогою натяків, різних образів називають езоповою мовою.
- Навіщо люди складали байки?

3. «Родовід байки»

- Наші дослідники розкажуть про родовід байки і про те, як вона стала відомою в усьому світі.

Езоп — давньогрецький раб, який жив VI—V ст. до н. е., батько жанру байки. Його байки (а їх понад 300!) були прозовими й дуже дотепними.
Римський поет Федр у І ст. н.е. надав творам Езопа віршованої форми і переклав їх латинню.

Визначними класиками жанру байки вважають Лафонтена (у Франції), Красіцького (у Польщі), Івана Крилова (у Росії). Нову літературну байку в Україні започаткував Григорій Сковорода. Він написав знамениту збірку байок «Басні Харьковскіє».


15.03.2015-1-3ббб
15.03.2015-1-4ббб
4. Робота над байкою Езопа «Хворий ворон»

1) Читання байки підготовленим учнем.

- Послухайте байку Езопа «Хворий ворон» і спробуйте розгадати мудрість.


ХВОРИЙ ВОРОН
Байка
 
- Не плач, а краще молися за мене богам, — говорить хворий ворон своїй матері.
- Який же бог тебе помилує, дитятко, — відповідає мати, — у кого з них ти не крав жертвеного м'яса?
У кого в житті багато ворогів, той у біді не знайде жодного друга.

- Хто є головними героями цієї байки? (Ворон і його мати)

2) Мовчазне читання байки учнями.

3) Аналіз змісту байки.

- Про що попросив ворон свою матір? (Щоб вона помолилася за нього богам.)
- Як ви розумієте вислів «жертвенне м'ясо»?

Демонстрування картин жертвоприношення.

15.03.2015-1-5ббб
- Раніше люди приносили у дар Богам фрукти, овочі, вино, м'ясо свійських тварин, щоб боги були милостивими до них, мати гарний урожай.

- Чому боги не могли помилувати та вилікувати ворона? (Крав у них м'ясо.)
- Чому ворон мав багато ворогів? (Чинив усім тільки зло.)
- Як ви вважаєте, у ворона хворіло тіло чи душа? (Душа)
- Чим можна було вилікувати душу ворона? (Ласкою, теплом, любов'ю)
- Зачитайте рядок, у якому висловлено основну думку байки.
- Як називають цю частину? (Повчальною або мораллю)
- А решту байки? (Розповідною)
- Ця байка є прозовою чи віршованою? (Прозовою)

4) Висновок.

- До кого насправді звертався Езоп у цій байці? (До людей)
- Чого він нас хотів навчити? (Робити добрі діла, дружити.)
- Молодці, ви змогли стати мудрішими. «Не слова красять людину, а добрі діла».

5. Фізкультхвилинка «Ворони»

- Допоможемо ворону бути здоровим і тілом, проведімо фізкультхвилинку «Ворони».
 
Прилетіли на галявину ворони-каркарони!
Кар та кар, кар та кар,
Влаштували там базар.
Ворони важно ходять, гуляють,
Птахів до себе скликають.
А діти тихенько за парти сідають.
 
6. Знайомство з українським байкарем — Леонідом Глібовим

«Зашифрування»

- Є ще один відомий український байкар, крім Григорія Сковороди. Ви зможете розшифрувати його прізвище, закресливши літери, що повторюються.

ПЕТГПЕТЛПЕТІПЕТБПЕТОПЕТВПЕТ
(Глібов)

- Так, це класик української байки Леонід Глібов.

7. Робота над статтею «Український байкар».

1) Читання учнями статті «дощиком».

УКРАЇНСЬКИЙ БАЙКАР

Леонід ГлібовЛеонід Іванович Глібов — відомий український байкар. Народився у чарівному краї — на Полтавщині. Змалку кохався в природі, любив квіти та інші рослини. Його навіть нарекли за це жартома «квітковим королем».

Леонід Глібов був надзвичайно скромною людиною. Його товариші по службі навіть не здогадувалися, що він пише байки, у яких висміює хвальків, нероб, хапуг та ін., складає вірші про красу рідної природи.

Леонід Іванович надзвичайно любив дітей і написав для них понад 50 віршованих творів: загадок, жартівливих пісень, віршів.

2) Вибіркове читання.

- Як назвали знайомі Леоніда Глібова за любов до природи? («Квітковим королем»)
- Якою людиною він був за характером?
- Кого висміював автор у своїх байках?
- Які віршовані твори він написав для дітей?

3) Біографія Леоніда Глібова.

- Наші літератори підготували цікаву інформацію про Леоніда Глібова.

Народився Леонід Глібов 4 березня 1827 року в селі Веселий Поділ на Полтавщині. Здобував освіту в гімназії. У 13 років написав свій перший вірш «Сон». Навчався у Ніжинському ліцеї, а потім працював в Чернігівській чоловічій гімназії вчителем географії та історії.

Свої твори для дітей Леонід Глібов підписував псевдонімом «Дідусь Кенир» — так сусіди прозвали його батька, коли той купив співучу пташку.

У творчому доробку Леоніда Івановича Глібова 107 влучних байок.

4) Висновок.

- Яким псевдонімом підписував Леонід Глібов свої твори для дітей? (Дідусь Кенир)

- Скільки байок він написав? (107)

VI. Опрацювання байки «Коник-стрибунець»

- Л. Глібов писав: «Моя байка, добрі люди, у пригоді, може, буде».

1. Читання анаграм

- Наберемося мудрості, читаючи байку Глібова. Але спочатку відгадайте головних героїв.

никко                            (коник)
рахаму                          (мураха)

- До якої частини мови належать ці слова? (Іменники)
- Назвіть їх одним словом. (Комахи)

2. Підготовка до сприймання байки

- Герої цієї байки — комахи. Юні натуралісти розкажуть нам усе, що знають про них. (Розповіді учнів групи про комах, демонстрування слайдів.)

1-й  у ч е н ь. Коник-стрибунець живе на луках. Він утворює звуки, тручи крилами. Живиться дрібними комахами і рослинами.

2-й  у ч е н ь. Мурашок на нашій планеті налічується понад 12 тисяч видів. Ці комахи ніколи не сплять. Коли настають холоди, вони скупчуються в певних місцях і так зимують.

- Кого із цих комах ви можете назвати працьовитими?
 15.03.2015-1-6ббб
 
 3. Випереджальне завдання. Прогнозування

- Мураха і Коник є дійовими особами байки Л. Глібова. Прочитайте назву твору, розгляньте ілюстрації та спрогнозуйте, про що може йтиметься у байці.
 
15.03.2015-1-7ббб
 
4. Слухання байки. Інсценізація трьома учнями (автор, Коник, Мураха)

- Послухайте байку. З яким проханням звернувся Коник до Мурахи?

5. Перевірка сприймання

- Про що попросив Коник у Мурахи?

6. Аудіювання байки

1. У яку пору року з Коником-стрибунцем трапилося лихо?

а) Навесні;
б) узимку;
в) улітку.

2. Де скакав Коник?

а) У гаю, в траві;
б) у садку, в траві;
в) у степу, в траві.

3. Яка комаха була безтурботною?

а) Мураха;
б) Коник;
в) Комар.

4. Що найбільше полюбляв коник?

а) Співати;
б) грати;
в) танцювати.

5. Як ви розумієте значення виразу «вдатний молодець»?

а) Здоровий;
б) міцний;
в) умілий.

6. Якою є мораль байки?

а) «Що посіяв — те й пожнеш»;
б) «Чого не розумієш — не берись»;
в) «З чужого лиха не смійся».

Взаємоперевірка (у парах).

Відповіді: 1 6),  2 в),  3 6),  4 а),  5 в),  6 а).

7. Словникова робота (наголошений голосний виділено червоним кольором)

1) Тлумачення лексичного значення слів.

? Вдатний — вмілий;
? досхочу — вдосталь;
? не вгаваючи — не змовкаючи;
? гульк — раптом;
? серце мліє — зупиняється, болить;
? непереливки — дуже погано;
? проворний — спритний;
? небораче — бідолахо;
? вдача — характер;
? небоже — племіннику.

2) Перевірка мимовільної уваги.

- Пригадайте перше слово.
- Яке значення має слово небіж?

8. Мовчазне читання байки учнями

- Як і чому змінювалася поведінка Коника?
 
І веселий, і співучий...
Коник плаче, серце мліє...
Як же в світі не радіти?...
 
- Усно поділіть текст на 2 частини: розповідну і повчальну.

Перевірка відповідей.

- Якими словами розпочинається повчальна частина? (На таку веселу мову...)

9. Робота за частинами байки

?? І частина
 
У степу, в траві пахучій,
Коник, вдатний молодець,
І веселий, і співучий
І проворний стрибунець
Чи в пшениченьку, чи в жито,
Досхочу розкошував
І цілісінькеє літо,
Не вгаваючи, співав;
Розгулявся на всі боки,
Все байдуже, все дарма...
 
1) Обирання за таблицею темпу, сили голосу та тону читання.

Темп — прискорений;
сила голосу — звичайна;
тон читання — веселий.

2) Виразне читання І частини вголос.

3) Відповіді на запитання.

- Якими словами автор описує коника?
 
Коник, вдатний молодець,
І веселий, і співучий
І проворний стрибунець
 
- Доведіть, що конику було влітку добре.
 
Досхочу розкошував
І цілісінькеє літо,
Не вгаваючи, співав;
Розгулявся на всі боки,
Все байдуже, все дарма...
 
- Що позначено трьома крапками? (Незавершеність думки)

?? ІІ частина
 
Коли гульк! — аж в степ широкий
Суне злючая зима.
Коник плаче, серце мліє,
Кинувсь він до Мурав'я:
- Дядьку, он зима біліє!
От тепер же згину я!

Чуєш — в лісі ворон кряче,
Вітри буйнії гудуть?
Порятуй, порадь, земляче,
Як се лихо перебуть!

- Опізнився, небораче, —
Одказав земляк йому, —
Хто кохав життя ледаче —
Непереливки тому.
 
1) Обирання за таблицею темпу, сили голосу та тону читання.

? Темп — швидкий (Коник), нормальний (Мураха),
? сила голосу — голосно (Коник), звичайна (Мураха);
? тон читання — переляканий (Коник), рішучий (Мураха).

2) Читання за особами II частини у групах (дівчатка — Коник, хлопці — Мураха, автор).

3) Відповіді на запитання.

- Якими словами передано страх Коника? (Коник плаче, серце мліє...)
- Як називає Коник зиму? (Лихом)
- Зачитайте опис зими.
... он зима біліє!...
 
Чуєш — в лісі ворон кряче,
Вітри буйнії гудуть?
 
- Про що просив Коник Мураху?
 
Порятуй, порадь, земляче,
Як се лихо перебуть!
 
- Що відповіла йому Мураха?
 
Опізнився, небораче, —
Одказав земляк йому, —
Хто кохав життя ледаче —
Непереливки тому.
 
?? III частина
 
- Як же в світі не радіти?
Все кругом тебе цвіте, —
Каже Коник, — пташки, квіти,
Любе літечко на те.
Скочиш на траву шовкову —
Все співав би та співав.
 
1) Завдання «Живакартинка».

Один учень читає III частину, а інший реагує на почуте жестами, мімікою, рухами.

2) Відповіді на запитання.

- Що згадує Коник про своє життя влітку?

3) Релаксація для очей.

- Зараз ми «пострибаємо» очима разом із Коником.

Уявіть, що ми опинилися на галявині. Сонечко сяє. Чисте повітря. Аж тут у траві стрибнув коник: угору, униз (повторити декілька разів), поруч бігають мурашки стежкою: праворуч, ліворуч (повторити декілька разів), а бджілка кружляє над квіточкою (повторити колові рухи очима), медок збирає. Ми піднімаємо руки до сонечка, усміхаємося та до роботи беремося.

?? IV частина
 
На таку веселу мову
Мураха йому сказав:
- Проспівав ти літо боже, —
Вдача вже твоя така, —
А тепер танцюй, небоже,
На морозі гопака!
 
1) Читання хором IV частини у спосіб «Диктор».

2) Відповіді на запитання.

- Що таке гопак?
- Це повчання стосується тільки Коника?
- Яких людей хотів показати автор в образі Коника-стрибунця і Мурахи? (Лінивих, байдужих, безтурботних; працьовитих, цілеспрямованих, розумних)
- Який висновок ми повинні зробити для себе? (Ми маємо працювати, щоб щось мати.)
- «Як дбаєш, так і маєш», — каже народна мудрість.

VII. Систематизатор знань»

1. Визначення теми і мети байки

- Зробимо висновок, визначимо тему і головну думку байки.

1) Повторення правила про тему і головну думку тексту.

Тема: те, про що повідомляється у тексті.

Головна думка: те головне, про що хотів сказати автор (повчальний зміст).

2) Аналіз дітьми.

Тема: як Коник ледарював і не підготувався до настання зими.
 
 
Головна думка: потрібно дбати про своє майбутнє, завтрашній день і наполегливо працювати.

- «Зима спитає, де літо було».

2. Пошуково-дослідницька діяльність. Робота в групах (картки із завданням)

1-ша група: визначити тип римування у байці.

Рими за розміщенням у рядках
 

парні

перехресні

кільцеві

А

А

А

А

Б

Б

Б

А

Б

Б

Б

А

 
 У степу, в траві пахучій,
Коник, вдатний молодець,
І веселий, і співучий
І проворний стрибунець
Чи в пшениченьку, чи в жито,
Досхочу розкошував
І цілісінькеє літо,
Не вгаваючи, співав... (Перехреснеримування)
 
2-га  група: скласти порівняльну характеристику головних героїв за діаграмою Вена.

Коник-стрибунець

 

Мураха

Відмінне

Спільне

Відмінне

------------------

---------------

---------------

------------------

---------------

---------------

------------------

---------------

---------------

------------------

---------------

---------------

Перевірка.

Коник-стрйбунець

 

Мураха

Відмінне

Спільне

Відмінне

ледачий

істоти

розумний

співучий

комахи

наполегливий

безтурботний

родичі

цілеспрямований

 
3-тя група: «Ґронування».

Байка:

? жанр
? мудрість
? повчання
? читання
? мораль
? алегорія
? лаконізм
? правдивість

4-та група: «Сенкан про байку».

Перевірка.

Наприклад:
Байка.
Віршована, прозова.
Схвалює, засуджує, виховує.
Байка — твір повчального характеру.
Мудрість.
 
3. Розвиток літературно-творчої діяльності. Творці

- Придумайте іншу назву байки.
- У якому місці можна було б зупинитися, щоб із Коником не трапилася біди?
- Придумайте власний варіант продовження байки.
- Як могли б скластися взаємини між героями у майбутньому?

VIII. «Експрес-інтерв'ю»

- На місці якого персонажа байки ти можеш уявити себе і чому?
- Яких рис характеру ви б хотіли позбутися?
- Чого навчають нас байки?

ІХ. Підсумок уроку

- Байка — це лише одна краплина великої та бурхливої літературної ріки, але це та краплина, без якої ріка нашої літератури не була б повноводною. Адже сила її впливу доволі значна.
 
Здається, байка просто бреше,
А справді ясну правду чеше,
Нікого в світі не мине,
Читайте, згадуйте мене.
                                      Леонід Глібов
 
Х. Прощання
 
31.01.2015-2с3
 
 
Навчальне видання «Формування літературної
компетентності учнів початкових класів» / Скоблікова О. В. –
Х. : Вид. група «Основа», 2014. – 112 с. – (Б-ка журн. «Початкове
навчання та виховання»; Вип. 12 (132)).